Новини

Фітосанітарне протистояння: відмова від світової практики зіграє на руку тільки конкурентам

Фітосанітарне протистояння: відмова від світової практики зіграє на руку тільки конкурентам

В Україні з 31 січня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету міністрів №1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» від 15.11.2019, над прийняттям якої довгий час працювали представники як профільних міністерств та відомств, так і асоціацій та організацій. До того ж, тих положень, які прописані у документі, давно очікував український бізнес, адже це без перебільшення можна назвати о6новленням фітосанітарних процедур в Україні та скасуванням державної монополії фітосанітарних лабораторій.

Зокрема, постановою запроваджено:

  • Порядок проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України «Про карантин рослин», контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів);
  • Порядок ведення Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій;
  • Порядок ведення Реєстру виданих фітосанітарних сертифікатів;
  • перелік об’єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України;
  • перелік об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту;
  • перелік об’єктів регулювання будь-якого походження, що підлягають державному контролю на основі ризик-орієнтованого підходу, та критерії вибірковості контролю;
  • вимоги до сейф-пакетів.

Прийняття вказаного документу вітали всі добросовісні учасники зернового ринку, представники фітосанітарних та інспекційних компаній і бізнесу в цілому. Однак після набрання чинності постанови деякі з них почали висловлювати невдоволення положеннями окремих пунктів документу.

Йдеться про вимоги, прописані у пункті 88 постанови КМУ №1177, а саме:

«Фумігація під час перевезення об’єктів регулювання, що завантажуються у трюми суден глибиною разом із комінгсом понад 12 м, проводиться із застосуванням системи рециркуляції».

Так, на початку березня Українська зернова асоціація звернулася до Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства з проханням скасувати обов’язкове встановлення системи рециркуляції при фумігації на суднах зерна, призначеного на експорт, та запровадити клієнтоорієнтовану практику фумігації.

Як вважають в УЗА, вказана вимога «ускладнюватиме експорт зернових з України».

«УЗА проаналізувала досвід різних країн щодо цього питання та дійшла висновку, що в окремих випадках імпортери наполягають на відсутності рециркуляції, а в інших випадках взагалі вимагають не фумігувати зерно. Так, відомий факт, що у Франції у разі відсутності живих організмів у зерні фумігація взагалі не здійснюється. В портах Роттердаму та Амстердаму імпортери та покупці часто вимагають проводити фумігацію зерна без системи рециркуляції, оскільки зерно з судна в порту перевантажують на баржі і доставляють малими партіями в різні термінали порту», – прокоментував лист до міністерства в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко.

Тому в асоціації запропонували впровадити клієнтоорієнтовану практику щодо фумігації – обов’язково застосовувати систему рециркуляції при проведенні фумігації зерна лише на вимогу імпортера/покупця або країни-призначення.

Окрім того, в УЗА також пропонують не прив’язувати видачу фітосанітарного сертифіката до процесу фумігації. Це, на думку представників організації, «дозволить не проводити фумігацію, якщо в зерні не виявлені живі організми».

Однак, як переконані у Фітосанітарній асоціації Україні, вказана норма є «світовою практикою», і саме її відміна буде «злочином проти України». Чому так, АПК-Інформ поцікавився у президента ФАУ Владислава Седика.

Чому важливо при транспортуванні зерна у таких великих суднах мати це додаткове обладнання? Тому що технологічно фізико-хімічні властивості газу фосфіну не дозволяють йому опускатися глибше 12 м в летальній концентрації для цільових шкідників.

На практиці вже доведено, що при фумігації продукції, яка завантажена у ємкість, глибшу за 12 м, без застосування системи рециркуляції, під час розвантаження судна у вантажі будуть знаходити шкідників.

Щодо пропозиції використовувати систему рециркуляції тільки на вимогу країни-імпортера, відразу зауважу, що таку вимогу на сьогоднішній день висувають тільки Індонезія та В’єтнам. Однак абсолютно всі країни вимагають, щоб робилася фумігація продукції, як ефективна процедура проти шкідників. Тож постачальникам зерна з України, однієї з найбільших експортерів цієї продукції на світовий ринок, варто дотримуватися висунутих умов, щоб зберегти репутацію та імідж всієї країни. Знезараження треба робити ефективно, або ж це не буде визнаватися імпортерами нашої продукції. Це, в свою чергу, призведе до зростання кількості нотифікацій, які отримує Україна, що може згодом вилитися у повне закриття певних ринків для українського зерна. Адже не варто забувати, що зовсім нещодавно В’єтнам саме це і зробив – ввів заборону на імпорт зерна з України на 2 роки. Розумію, що нотифікації отримує не трейдер, але ж треба пам’ятати, що наслідки можуть стосуватися усіх без винятку.

Якщо уряд підтримає пропозиції УЗА, то в Україні зникне як вид ефективна фумігація. Звичайно, радує те, що Держпродспоживслужба також аргументовано пояснює, що робити цього не можна. Також нагадаю, що у стандартах для фумігаторів GAFTA, за якими працює весь світ, написано, що вони мають використовувати рециркуляцію. А в Україні з метою здешевлення процесів вирішують відмовитися від цієї практики. Гадаю, що наші конкуренти на світовому ринку будуть цьому дуже раді і не забаряться скористатися нагодою зайняти місце України.

Нонсенсом також буде прийняття іншої ініціативи – не прив’язувати видачу фітосанітарного сертифікату до процесу фумігації. Є Міжнародна конвенція про карантин рослин, яка визначає фітосанітарні процедури, до яких, власне, і належить фумігація. Отже, всі вантажі, які направляються до країни-імпортера, мають пройти фітсанітарні процедури: лабораторні дослідження, видача фітосанітарного сертифікату, проведення знезараження, документування і т. ін. Тож, коли трейдери пропонують просто скасувати фітосанітарну процедуру, це буде означати, що українське законодавство не буде відповідати міжнародним вимогам (це все рівно, що запропонувати в Україні не видавати водіям водійського посвідчення). Тільки уявіть, як відреагує на таке рішення світова спільнота. Адже Україна на законодавчому рівні продемонструє себе як неякісного партнера. Всі імпортери нашої продукції будуть розуміти, що є величезна вірогідність при вивантаженні знайти неприємні сюрпризи у вигляді шкідників. У порту вивантаження їх змусять зробити перефумігацію продукції, що, припустимо, у Евросоюзі коштуватиме близько $1 за тонну. Тобто через жадібність українського експортера, який має заплатити 25 центів за тонну, імпортер буде вимушений віддати 1 долар. До того ж, це може призвести до простою суден, бо після проведення фумігації судно з вантажем має стояти мінімум 5 днів. Якщо мовою цифр, то простій «панамаксу» вартістю 19-20 тис. доларів за добу імпортеру може коштувати $100 тис. Вже зважаючи на це, позиціонувати Україну як надійного партнера ніхто не зможе.

В завершення акцентую на тому, що дуже дивно зараз чути від трейдерів зернової продукції зауваження та непогодження із вимогами, які прописані у постанові, адже всі були з ними ознайомлені ще задовго до прийняття документу.

Також ми поцікавилися думкою консультанта Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) з питань фітосанітарної обробки Олександра Зрілого.

Для початку хотілося б сказати, що у разі відмови від світової практики фумігації в Україні, на зовнішніх ринках виграють тільки конкуренти.

З технологічного боку, невикористання системи рециркуляції призводить до недостатнього дозування препарату по всій масі оброблюваного продукту для знищення в ньому комах-шкідників. А, як сказав Фрідріх Ніцше, «все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими». Це ж відноситься і до шкідників: доза фосфіну виявиться нижче летальної, їхнє потомство буде вже резистентним, тобто протистояти цьому препарату. Якщо Україна відмовиться від рециркуляції при проведенні обробки зернових вантажів, то можна відразу попрощатися з такими ринками, як Індонезія, Індія та ін. Коли у складі делегації разом з карантинною службою ми відвідували зазначені країни, то імпортери висловлювали сумнів у можливості забезпечення належної фумігації із застосуванням фосфіну в Україні, і нашою єдиною «зброєю» було саме використання рециркуляції. Ми довели, що застосувавши систему рециркуляції відповідно до світової практики, ми зможемо домогтися ефективності обробки всієї маси вантажу. А зараз в Україні під тиском зернотрейдерів цей аргумент хочуть відібрати!

Окремо хотілося б зупинитися на пропозиції «не проводити фумігацію, якщо в партії не виявлено шкідників». Якщо мова йде тільки про імаго, дорослих комах, то виявити їх не важко проведенням простої візуальної інспекції. Але існують також поняття явної і прихованої зараженості. При прихованій зараженості три стадії розвитку шкідника (яйце, личинка, лялечка) проходять всередині самого зерна, які виявити і усунути досить складно. Мала доза препарату може виявитися летальною тільки для дорослих комах (імаго), тоді як ті, які знаходяться на стадії розвитку, не постраждають і вже через 2-3 тижні вилупляться з зерна. Якраз до прибуття судна, наприклад, в Індію або Індонезію. На сьогоднішній день існує небагато способів для виявлення прихованої зараженості: радіологічний, звуковий і т.д. Вони досить затратні і не дають 100% результату. Тому логічним є те, що, країна-імпортер не впевнена, що країна-експортер буде в змозі виявити таку приховану зараженість, повинна вимагати проведення певної дезінсекції, перш ніж прийняти таке зерно чи інший товар. Відмовитись від фумігації буде важко, якщо можливо взагалі, про що свідчить оголошення ООН 2020 року Міжнародним роком здоров’я рослин.

Говорячи про світову практику, хотілося б навести як приклад Міністерство сільського господарства США (USDA), в якому існує спеціальний нормативний документ, званий «Керівництво з фумігації», де «англійською по білому» прописані мінімальні вимоги до ефективної фумігації, в тому числі і для використання системи рециркуляції, аналогічні тим, проти яких повстали українські зернотрейдери. І якщо при фумігації експорту з США всі ці параметри не дотримуються, то компанія просто не отримує фітосанітарний сертифікат. А у нас проти однієї з найважливіших позицій щодо використання рециркуляції збирають цілу армію! В Англії це називають «penny wise and pound foolish» (мудрий на пенні, а дурний на фунт). Тобто ризик великим заради малого.

У даній ситуації арбітром повинен виступити регулятор. Позиція Державної карантинної служби в спорі суб’єктів підприємницької діяльності повинна бути вирішальною до того, як доведеться усувати наслідки збитку або шукати винного. Ховати голову в пісок в такому питанні – не найкраща стратегія. Йдеться про національні інтереси, і слово представників влади має бути однозначним. А з боку FAO завжди можна розраховувати на всебічну підтримку.

Як у підсумку складеться ситуація, як завжди, покаже час. Однак хочеться вірити, що в першу чергу будуть враховуватися інтереси України як країни-виробника якісної продукції і надійного партнера.

Джерело: АПК-Інформ