Боротьба з амброзією в Україні має три підводних каменя – ФАУ

Наразі амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L) поширена повсюдно по території України, засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, городи, пустирі, узбіччя доріг, прилеглі землі. Цвіте та плодоносить у серпні-жовтні, а її насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Для боротьби з амброзією всі методи гарні (механічний, агротехнічний, хімічний), проте, як завжди, є «але», і в Україні, нажаль, навіть не одне. Такою думкою в ексклюзивному коментарі ІА «АПК-Інформ» поділився Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України.

«Нажаль, говорити про ефективність боротьби з амброзією на с/г землях не доводиться, коли вона росте повсюди. Тобто якщо ви боретеся на своєму полі з амброзією, а поряд вона росте вздовж залізниці чи автодороги, то, нажаль, ваша робота не матиме результату. Це перше «але».

Друге «але» виходить з того, що рослина входить до переліку карантинних організмів на території України, з урахуванням чого вона фактично є «ПІД КОНТРОЛЕМ ДЕРЖАВИ». Тобто держава здійснює такі заходи, як моніторинг, локалізація і ліквідація амброзії. Але якщо говорити про фінансування регіональних програм, то його нема. Через це, мабуть, і результатів очікувати не доводиться. Інша функція держави – це запровадження карантинного режиму при виявленні амброзії», – уточнив експерт.

Також В.Седик зазначив, що законом про карантин рослин визначено, що карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму у межах декількох областей Кабінетом міністрів України за поданням головного державного фітосанітарного інспектора України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів з карантину рослин.

«І тут, начебто, все логічно і правильно, проте знову є «але», вже третє, оскільки після запровадження карантинного режиму вводиться заборона вивезення з цих зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання. Тобто, по суті, блокується робота с/г виробників. Тому ми і маємо ситуацію: коли амброзія поширюється територією України виробники про це мовчать, щоб не створювати собі проблем з реалізацією продукції. Залишаються державні перевірки, але знову ж таки система фітосанітарного моніторингу і контролю деградована, оскільки дерегуляція і скорочення інспекторів по суті перетворили функцію органу карантину рослин в сервісну службу з видачі різних документів замість того, щоб здійснювати спостереження території України», – пояснив він.

При цьому В.Седик наголосив на важливості вирішення цих питань через шкодочинність амброзії, яка полягає в наступному:

–     сильний алерген;

–     розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати культурні рослини. Дослідження показують, що задля утворення однієї тони сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також витрачає близько 950 тон води;

–     наявність амброзії у вантажах значно обмежує перелік країн для експорту.

“Що потрібно робити? В першу чергу, потрібно працювати над просвітою людей. По-друге, мабуть, прийшов час, коли держава повинна ввести систему штрафів таким чином, щоб їх суми перевищували витрати на боротьбу з амброзією і це правило поширювалося абсолютно на всіх громадян і власників, на чиїх землях ростуть цей карантинний організм», – підсумував В. Седик.