Неузгоджена зовнішня торгівельна політика окремих країн ЄС або очікувана ланцюгова реакція по забороні імпорту українського зерна.

Вслід за рішенням уряду Польщі та Румунії про заборону імпорту (а по неофіційним даним опитування представників українського аграрного бізнесу, і тимчасову заборону транзиту українського зерна), попри засудження Єврокомісією односторонніх дій з боку вищезазначених, не зважаючи, що зовнішня торгівельна політика є виключною компетенцією ЄС, уряди Словаччини та Болгарії ухвалили подібні рішення.

Уряд Словаччини на засіданні в понеділок схвалив запровадження з 19 квітня заборони на імпорт українського зерна з України, зберігаючи його транзит словацькою територією. Про це повідомив міністр сільського господарства Словаччини Самуель Влчан. За словами словацького міністра, цей крок спрямований на захист словацького аграрного сектору, і особливо на захист здоров’я споживачів.

«Польща вдалася до дуже жорстких заборон, і ми повинні були відреагувати, щоб захистити словацький ринок у частині тих сільськогосподарських та харчових продуктів, де ми маємо власну самодостатність», – зазначив Влчан.

«Уряд не вводить заборону на транзит через шляхи солідарності до портів, щоб продукція з України, призначена для третіх ринків за межами ЄС, могла й далі вивозитись», – пояснив міністр.

Практично синхронно Болгарія вводить тимчасову заборону на імпорт продовольства з України, не обмежуючи офіційно транзит територією країни. Про це заявив голова тимчасового уряду Болгарії Гилиб Донев. «Основна причина полягає в тому, що минулого року, всупереч концепції так званих коридорів солідарності, значні обсяги продовольства залишилися в країні і порушили основні виробничі та торговельні ланцюжки. Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, що цілком реально після аналогічних заборон, запроваджених іншими країнами, це може закінчитися вкрай важкими наслідками для болгарського бізнесу», – зазначив Донев.

Він відмітив, що розраховує на те, що «Брюссель вислухає і зрозуміє позиції» Болгарії, Польщі, Угорщини та Словаччини й переосмислить свою позицію. «Болгарія залишається солідарною з Україною, але банкрутства болгарських фермерів не сприятимуть цьому», – додав Донев.

Провадження спільної торговельної політики належить до компетенції ЄС. Саме європейські інституції гармонізу­ють заходи з зовнішньої торгівлі, визначають експортну політику та вживають запобіжних захо­дів, передусім для того, щоб у зародку припинити нечесну торговельну прак­тику. Положення спільної торговельної політики ЄС вносять обмеження на ведення самостійної відповідної політики на національному рівні. Так у випадку потреби країни повинні виносити на розгляд Європейської Комісії (ЄК) захисні заходи, які вони хочуть застосувати до третіх країн і повинні інформувати про ці заходи інших країн – членів ЄС. При цьому ЄК може у будь-який час вирішити, що вказані країни – члени повинні змінити чи припинити застосування цих заходів.

Таким чином, спільна торговельна політика ЄС на практиці повинна вирішувати питання протиріч окремих національних торговельних політик і шукати компроміс, який би відповідав насамперед інтересам всього співтовариства.