Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур в Україні на 21 жовтня 2020 р. від Інституту захисту рослин НААН

На сходах озимих зернових чисельність хлібного туруна (жужелиці) не перевищує порогу шкідливості, і становить в середньому 0,5-1,0 екз./м² , максимально – до 2,0 екз./м² (личинки – І-ІІ віків) на 1-14% площ, переважно по краях полів (Херсонська, Дніпропетровська, Луганська, Полтавська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська обл.). Враховуючи те, що основна маса личинок завершує живлення у ІІІ віці, за сприятливих погодних умов, можливе відчутне пошкодження посівів як восени, так і в період відлиг.

Для уникнення накопичення хлібного туруна, особливо у посівах озимини по колосових попередниках в період сходи – третій листок, за чисельності личинок більше 1,0- 2,0 екз./м² , у період кущіння – 2,0-3,0 екз./м² , за денних температур не нижче 12°С, а нічних – не нижчі 5°С, при дифузному заселенні поля (порівняно невеликих площ – 40-60 га) проводять суцільні або крайові (в межах 100-150 м по периметру поля) обприскування. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити поля вибірково – в осередках підвищеної чисельності фітофага, обприскуючи на 4-6 м навколо самого осередку.

Сходи озимих зернових поступово заселяють злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібні блішки. Шкідниками заселено 1-5% рослин по краях поля. Для захисту озимої пшениці в фазу сходів – кущіння, за чисельності злакових попелиць більше 200 екз./м² , цикадок – більше 150 екз./м² , злакових мух – більше 50 на 100 помахів сачком проводять обприскування інсектицидами (крайове або вибіркове).

Подекуди на площах сходів озимих відмічають гусениць підгризаючих совок за чисельності 0,5-1,0 екз./м² (Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська обл.), максимально осередково 2,0 екз./м² (Дніпропетровська обл.), пошкоджено у слабкому ступені до 1-8% рослин. Проти гусениць озимої совки, за їх чисельності вище 3,0 екз./м² у фазу «сходи-кущіння» проводять хімічні обробки.

На сходах пшениці озимої відмічено початок ураження борошнистою росою, септоріозом (Тернопільська обл.). Для захисту озимої пшениці від хвороб у фазу кущіння, за середньодобової температури +10°С, слід застосовувати фунгіциди.

На площах озимого ріпаку небезпеку рослинам створюють хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білянки, попелиці, ріпаковий пильщик та листоїд, ґрунтові шкідники, мишоподібні гризуни.

Переважно у крайових смугах повсюдно хрестоцвітні блішки заселили 3-15% рослин, капустяна попелиця – 2-20% рослин; білани, капустяна совка – 1-2% рослин. Поріг шкідливості хрестоцвітих блішок – понад 3,0 жуки/м² , або один укол у сім’ядолі на 30% рослин (за температури повітря понад 15°С і сухої погоди). Білокрилку відмічають на 20-50% площ, де вона заселяє від 5 до 20% рослин (Полтавська, Київська, Рівненська обл.). Відчутно шкодить ріпаковий пильщик, який пошкодив 2-6% рослин на 5-28% площ (Миколаївська, Донецька, Кіровоградська, Київська, Хмельницька, Чернівецька, ІваноФранківська, Волинська, Житомирська обл.), максимально на 49% площ у Дніпропетровській області. Ріпакового листоїда виявляють у Дніпропетровській області – пошкодив 0,3% рослин на 61% площ, відбувається яйцекладка шкідника. Гусениць озимої совки за чисельності 0,5-2,0 екз./м² , пошкодили 0,5-2% рослин (Херсонська, Донецька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Івано-Франківська, Житомирська обл.).

Для захисту рослин озимого ріпаку від блішок в період вегетації обприскують крайові смуги завширшки – 50 м, чи все поле. Для контролю чисельності біланів, перш за все, знищують бур’яни, проти гусениць молодшого віку застосовують інсектициди, та обприскують посіви дозволеними мікробіологічними препаратами. Поріг шкідливості біланів (у фази 2-4 листки – утворення розетки) – 2,0 екз./м². Проти ріпакового пильщика, за перевищення порогу шкідливості (у фази 2-4 листки – утворення розетки – 2,0-3,0 екз./м² ), на посівах і навколо них проводять знищення капустяних та інших бур’янів. Сходи обприскують за чисельності личинок молодших віків 1,0-2,0 екз./рослину, під час утворення розетки – 3,0 екз./м² . Проти ріпакового листоїда проводять обприскування інсектицидами за перевищення чисельності під час утворення розетки – 3,0 екз./м². Проти капустяного галового прихованохоботника обробку проводять до середини жовтня, з метою знищення жуків до початку масового відкладання ними яєць.

У посівах ріпаку озимого пероноспороз виявляють на 1-5% рослин на 5-20% площ (Донецька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, Рівненська, Волинська, Чернігівська обл.), циліндроспоріозом уражено 0,7-2% рослин на 4% площ, (Тернопільська обл.), фомозом – 1-9% рослин (Київська, Львівська обл.), альтернаріозом – 0,5-8% рослин (Донецька, Кіровоградська, Київська, Тернопільська, Житомирська, Чернігівська обл.).

Для стримування поширення хвороб на площах озимого ріпаку проводять профілактичні заходи захисту: так, проти пероноспорозу – за ураження понад 5% рослин у фазу 2-4 справжніх листки, в умовах високої вологості повітря (90-100%) і середньодобової температури +8…+12°С; проти альтернаріозу та фомозу (у фазу 4-6 розеткових листків) за умов тривалої теплої осені, вологості повітря 80% і вище, коли інтенсивність ураження рослин сягає до 2%, а розповсюдження хвороби – понад 10%; проти циліндроспоріозу (у фазу 4-6 розеткових листків) – за ураження рослин до 10% в умовах високої вологості, частих дрібних дощів з вітром; проти бактеріозу коріння, сірої та білої гнилей – у фазу 4-6 розеткових листків. Щоб запобігти переростанню рослин перед входженням їх у зиму, для призупинення росту їх вегетативної маси та підвищення зимостійкості застосовують фунгіциди, які мають регулюючі властивості.

Увага!

Мишоподібні гризуни продовжують живлення, розмноження та розселення. Зосереджуються шкідники на неорних землях, пасовищах, невгіддях, садах, лісосмугах, на площах багаторічних трав, просапних культур, триває їх міграція із зібраних просапних культур на багаторічні трави та озимі посіви. Чисельність їх на неорних землях, пасовищах, невгіддях, садах, лісосмугах – 1-4 жилих колоній/га (3-8 нір на колонію), максимально до 8 жилих колоній/га (Чаплинський районі Херсонської області). На площах багаторічних трав в Степу і центральному Лісостепу – 1,0-2,0 жилих колоній/га (2,0-6,0 нори/колонію), максимально до 3,0-6,0 жилих колоній/га (2-6 нір/колонію) у Харківській, Полтавській, Черкаській, Київській області. В західному Лісостепу і Поліссі в багаторічних травах 2,0-5,0 жилих колоній/га (3-8 нір/колонію).

Продовжується заселення мишами посівів озимого ріпаку, де їх чисельність 1,0 – 2,0 жилих колонії/га (1-3 нори /колонію), максимально 2-4 жилих колоній/га на 53% площ (Волинська обл.). На площах озимих зернових чисельність мишоподібних гризунів від поодиноких до 2 жилих колоній/га (2-3 нори /колонію) (Дніпропетровська, Луганська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, ІваноФранківська, Волинська, Житомирська обл.).

Умови для розвитку мишоподібних гризунів після дощових опадів покращилися. Чисельність їх продовжує зростати, позитивні температури повітря, наявність доброї кормової бази (зелених кормів, зерна) сприяють їх швидкому розмноженню, що за невеликий проміжок часу може призвести до інтенсивної міграції та заселення ними засіяних озиминою площ, де з’являються сходи. Протягом жовтня-листопада чисельність та шкідливість гризунів збільшуватимуться. За перевищення чисельності – 3-5 колоній на гектар, проводять заходи захисту.