Україна та Румунія почнуть перемовини щодо тимчасової заборони імпорту та транзиту зернових з України

Вчора відбулася телефонна розмова міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою щодо тимчасового призупинення імпорту зерна на румунський ринок. Однією з причин цьому стали вимоги румунських фермерів заборонити транзит та імпорт зерна з України з 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року, при невиконанні владою країни цієї вимоги, вони погрожують розпочати 7 червня загальнонаціональну акцію протесту.

Ауреску зазначив, що Румунія сприяла імпорту з України майже 15 млн тонн зерна та іншої сільськогосподарської продукції, наразі має наміри і надалі продовжувати надавати всіляку підтримку Україні в контексті загарбницької війни, розпочатої Російською Федерацією доки це буде необхідно, – йдеться у прес-релізі МЗС Румунії. Ауреску підкреслив стурбованість румунського уряду пошуком вирішення проблем, з якими стикаються румунські фермери внаслідок надходження української продукції на румунський ринок і наголосив на важливості впровадження суворого моніторингу продукції, що прямує транзитом через Румунію, щоб  вся сільськогосподарська продукція, призначена для третіх держав залишала територію Румунії. В ході розмови було запропоновано розпочати перемовини з даного питання між міністерствами сільського господарства двох країн.

В свою чергу, міністр сільського господарства Румунії Петре Дає заявив: «Я за міру тимчасового припинення імпорту. Ви можете побачити листа за підписами чотирьох прем’єр-міністрів чотирьох країн (Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини). Там, серед іншого, йдеться про те, що необхідно вжити заходів для захисту митниці та запровадження мит, і навіть заходів для припинення імпорту на певний період, щоб цей коридор солідарності мав чітке призначення. Ми чекаємо, яким буде рішення Європейської комісії, і я переконаний, що все так не залишиться, тому що реальність змушує нас вжити негайних заходів на благо румунських фермерів».

Румунія, ймовірно, планує скористатись сценарієм Польщі у цьому питанні, тим самим окреслюючи межі економічної допомоги, яку деякі країни-члени та Європейський Союз загалом готові запропонувати Україні.

«Коридор», який був створений Європейським Союзом, надав пільги для торгівлі українським зерном, можливість транзиту через країни-члени без мит і квот. По суті Євросоюз призупинив усі торговельні заходи, введені щодо України до початку війни, надавши йому європейський торговий статус. Румунія, Польща, Болгарія, Словаччина та частково Угорщина використовувалися як транзитні зони для зерна з України. Однак дещо не було врахованим. Якщо спочатку торговельні винятки були представлені лише для товарів, що перебувають у транзиті та які мали прибути до країн Африки чи Азії, котрі потребували в дешевому зерні задля забезпечення власних продовольчих потреб, реальність перетворилася на можливість для бізнесу, так як низька ціна на пшеницю з України стала цікава для деяких місцевих європейських трейдерів. Вони, не вагаючись, купували пшеницю чи кукурудзу за низькою ціною, щоб використовувати їх у виробництві або намагатися перепродати за вищою ціною.

Тож економічна логіка перемогла політичну. Як наслідок – сільгоспвиробники Румунії, Польщі та Болгарії протестують проти імпорту зерна з України, звинувачуючи низькі ціни, надмірну завантаженість інфраструктури, пріоритетність зерну з України.

Не слід виключати, що з точки зору низьких цін, можливо, польські та румунські виробники мали нереалістичні очікування після піку, досягнутого пшеницею в травні 2022 року. Фермери повинні були розуміти, що ціни минулої весни були винятком, а не правилом.

Європейські сільгоспвиробники не можуть звинувачувати Україну у всіх бідах ринку. Транзит зерна має тривати, тому що це частина зусиль для підтримки України, країни, яка знаходиться у стані війни проти збройної агресії сусідньої держави. Напевно, фермерам недостатньо лише заявляти про підтримку українців, потрібні конкретні жести і реалістичний підхід до ситуації на ринку зерна.

Олександр Божко