Україні потрібен перехідний період для відмови від використання хлорпірифосу

Українській владі та бізнесу не варто приймати радикальні та швидкі рішення відносно зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу у сільгосппродукції, адже вони не дадуть результату. Потрібен чіткий перехідний період. Таку думку 15 грудня в ході онлайн-конференції «Страсті за хлорпірифосом», організованої ІА «АПК-Інформ», висловив Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України.

«Я розумію, що ми повинні відмовлятися від використання пестицидів другої групи токсичності, так само як і те, що ми маємо виконувати вимоги Євросоюзу, щоб і надалі постачати туди свою сільгосппродукцію. Питання є лише відносно того, як саме приймається це рішення, і як стимулювати сільгоспвиробників, щоб вони дотримувалися цих вимог. У 2020 р. в Україні ринок хлорпірифосу склав близько $27 млн. Це величезні гроші. Якщо говорити про площу, на якій застосовувався цей препарат, то вона сягає 3 млн га. І це досить велика площа для цього пестициду. Взяти хоча б одну культуру – ріпак, площа якого в 2020 р. в країні перевищила 1 млн га, то близько 700 тис. га були оброблені цим препаратом», – зазначив він.

Президент ФАУ переймається питанням – що буде, коли МОЗ затвердить зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу у сільгосппродукції до 0,01 ppm? Адже, як йдеться у Законі України «Про пестициди та агрохімікати», всі препарати, які зареєстровані, – дозволені до використання.

«Може вийти розбіжність між діючим законодавством та прийнятими нормами Міністерства охорони здоров’я. Заборонити, або скасувати реєстрацію препарату – не вихід, а внесення змін до реєстраційних даних – додаткові фінансові та часові витрати, яких ніхто не захоче. Також викликає питання – як в українських реаліях буде відбуватися контроль? Різкої відмови від використання хлорпірифосу бути не може», – додав В.Седик.