Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 1 квітня 2021 року

За даними Держпродспоживслужби, у третій декаді березня на території Україні спостерігались сприятливі агрометеорологічні умови для початку відновлення вегетації озимини. Середня температура повітря була на 1-3° С вище норми і знаходилася в межах 2,2-6,2°С тепла. Внаслідок переходу середньодобової температури через +5° С озимі зернові культури відновили весняну вегетацію.

Запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту під озимими культурами достатні та оптимальні.

Наприкінці декади прогрівання ґрунту сприяло активному підніманню ґрунтових шкідників в верхні шари. Утримання теплої погоди в подальшому буде сприяти відновленню масового живлення шкідників.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Черкаській областях личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 макс.3 (Запорізька обл..) екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин на 3-34% обстежених площ. У Донецькій, Луганській, Волинській областях зафіксовано тільки її пробудження. В осередках личинок хлібної жужелиці за чисельності понад 3-4 екз. на кв.м рекомендується проводити обприскування дозволеними до використання інсектицидами.

.У теплі сонячні дні спостерігався літ злакових мух (чорна пшенична, гессенська), крайові смуги озимини заселяють хлібні блішки, відроджуються личинки злакових попелиць. У Кіровоградській, Сумській, Херсонській відбувається живлення гусениць старших віків озимої совки, які чисельністю 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1% рослин, в інших областях продовжується переміщення шкідника у верхній шар ґрунту. У Степу на 12-45% обстежених площ озимих культур, переважно з країв полів, за чисельності 0,2-1, макс. 2 екз. на кв.м піщаним мідляком пошкоджено до 1% рослин.

У Степу клоп шкідлива черепашка знаходиться в місцях зимівлі. За попередніми даними весняних контрольних обстежень, шкідник заселив до 65% обстежених площ лісосмуг, середня чисельність клопа черепашки становить 0,1-3 екз на кв.м.

Скрізь на 2-35% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита борошнистою росою та септоріозом уражено 1-6, макс. 15% рослин (Київська обл). Гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею охоплено 0,6-3% рослин. У понижених місцях рельєфу гельмінтоспоріозною, осередково фузаріозною кореневою гнилямиуражено 1-8, макс. до 10% рослин.У Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, областяхснігова пліснява розвивається на 0,5-8% фізіологічно ослаблених рослинах, особливо у місцях пониженого рельєфу.

Посіви озимого ріпаку осередково у Запорізькій, Одеській, Тернопільській, Черкаській, Миколаївській, Херсонській областях заселяють ріпаковий листкоїд, стебловий прихованохоботник, у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській – хрестоцвіті блішки, за чисельності 1-3 екз. на кв.м. В крайових смугах полів відмічено піщаного мідляка (Одеськаобл.).

Переважно на минулорічних листках 2-13% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу (Запорізька, Кіровоградська, Житомирська, Львівська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька обл.). Бактеріозом коренів, сніговою плісеню уражено 4-27% рослин. Хвороба розвивається з краю полів невеликими відрізками площею 0,5-1 кв.м. 

Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами та розпушуванням міжрядь

Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

У Миколаївській області посіви озимого гороху (фаза розвитку культури 3-5 пар листків) заселяють жуки піщаного мідяка, відмічається вихід та слабке живлення бульбочкових довгоносиків.

У південних, подекуди центральних областях в теплі сонячні дні відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують жуки бульбочкових довгоносиків, кравчика головача та піщаного мідляка.

На переважній більшості площ озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається незначне зростання чисельності звичайної та гуртової полівок, польових та інших видів мишей зачисельності 1-3 жилих колоній на гектарі. Заселеність гризунами багаторічних трав становить 58-100% площ з чисельністю 2-4 жилих колоній на гектарі, в колоніях 4-10 жилих нір. Значна кількість гризунів зосереджена в незораних та неорних землях, з яких шкідники у пошуках корму мігруватимуть у посіви сільськогосподарських культур.

Надалі за середньодобової температури +5ºС чисельність мишоподібних гризунів зростатиме через розмноження та розселення молодих особин. Для попередження пошкодження посівів озимини обмеження чисельності гризунів варто удаватися до застосування рекомендованих родентицидів.

Наприкінці березня, за підвищення температури повітря, у садах розпочався вихід брунькових довгоносиків. В результаті обстеження плодових дерев відмічено заселеність 4% дерев розановою листокруткою, на 1 п.м.г. ураховується 0,2 щитка. Комоподібною щитівкою слабко заселено 10-23% дерев, під щитками – 10-48 яєць. Загибелі не відмічено. Заселеність дерев яблуневою плодожеркою складає50-80% за чисельності 1-3 кокони із зимуючими гусеницями на дерево. За попередніми даними загинуло за зиму 10-15% зимуючого запасу шкідника.