Новини

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 22 квітня 2021 року

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 22 квітня 2021 року

Повсюди мінлива погода (коливання нічних та денних температур) з опадами у вигляді дощу та місцями мокрого снігу, сприяли поступовому розвитку і розповсюдженню збудників хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів, розвиток яких сповільнювався через затримування наростання ефективного тепла.

У посівах озимих культур, розміщених після стерньових попередників, степових, лісостепових, осередково поліських областей живляться личинки жужелиці старших віків, якіза чисельності 0,3-1 макс. 2 екз. на кв.м в осередках Дніпропетровської та Донецької області пошкодили до 3% рослин. В Дніпропетровській, Одеській області триває заляльковування личинок туруна. В залежності від погодних умов  масове залялькування шкідника буде проходити в кінці квітня – в першій декаді травня.

 Повсюди в посівах озимих та сходах ярих зернових колосових культур продовжується неактивне харчування хлібних блішок, п’явиці, злакових попелиць, цикадок. Шкідниками заселено до 40-55% обстежених площ. Середня чисельність 0,2-1 екз на кв.м. В середньому пошкоджено 0,2-2% рослин. Захисні заходи проти вищевказаних фітофагів необхідно проводити рекомендованими інсектицидами шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення ЕПШ (личинок жужелиці 3-4 і більше, хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на кв.м, злакових мух 40-50 екз. на 100 п.с.).

У південних областях Степу, осередково Лісостепу у теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,1-3 екз. на кв.м. У Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях відмічається їх переселення у посіви озимини. Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).

За наявної достатньої кількості вологи на фоні помірних температур повітря повсюди у посівах озимих зернових культур спостерігається розвиток фітопатогенів. У фазу весняного кущіння рослин фітосанітарне значення мають борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості, бура листкова іржа, кореневі гнилі та  ринхоспоріоз якими охоплено 3-35% площ, уражено 3-8 в осередках Київської, Львівської, Полтавської областей до 11-16% рослин (борошниста роса, септоріоз). Прояв вищезазначених хвороб спостерігається на нижньому ярусі листя, що являється осіннім запасом інфекції. Рішення щодо оздоровлення озимих колосових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля окремо. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр їх захисної дії та домінуючу хворобу.

У посівах зернових культур південних, центральних областей живляться гусениці озимої та окличної совок, чисельністю 0,5-2 екз. на кв.м (переважно п’ятий та шостий вік). Живлення проходить мляво через прохолодну погоду. У Херсонській області розпочалося залялькування гусениць. Шкідником заселено  48% обстеженої площі Відмічається масовий вихід та шкідливість піщаного мідляка, який за чисельності 1-3 екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, подекуди ранні сходи гороху (Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Харківська, Херсонська обл.), соняшнику (Вінницька, Одеська обл.), пошкоджуючи сім’ядольні і справжні листочки рослин. Виходячи з оптимальних погодних умов для розвитку зазначеного шкідника очікується значне збільшення імаго піщаного мідяка на зернових та просапних культурах. Заселення просапних культур буде проходити, у першу чергу, на полях соняшника та кукурудзи ранніх строків сівби.  

Перезимувалі личинки ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) переміщаються у верхні шари ґрунту, де щільністю 1-4, макс. 6 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур.

Сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики (1-2 екз. на кв.м), горохова попелиця (5-8 екз. на 100 п.с.), які пошкодили у слабкому ступені до 5% рослин.

У багаторічних травах, зокрема другого і наступних років, бульбочкові, листковий люцерновий, конюшиновий насіннєїд, інші довгоносики та клопи пошкодили 1-5% рослин. У рік сівби сходи багаторічних трав за наявності бульбочкових довгоносиків 5-8 жуків на кв.м  обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Посіви озимого ріпаку заселяють жуки стеблового прихованохоботника, ріпакового квіткоїда, виявлено початок льоту капустяного білана (Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Тернопільська, Черкаська обл.). Хрестоцвітими блішками у крайових смугах полів пошкоджено 2-15% рослин. У Київській, Одеській областях відмічено вихід із зимової діапаузи та початок льоту оленки волохатої.

За існуючих гідротермічних показників на озимому ріпаку розвивалися пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, якими уражено 5-10% рослин, інтенсивність розвитку яких знижувалась за рахунок застосування контактно-системних фунгіцидів.

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів – 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

У бурякосійних областях на бурячищах відмічається вихід жуків звичайного та сірого бурякових довгоносиків (Вінницька, Хмельницька, Черкаська обл.), на лободових бур’янах живлення бурякових блішок, відродження личинок бурякової листкової попелиці, які з появою сходів цукрових буряків перелітатимуть у посіви культури та пошкоджуватимуть їх.

На переважній більшості площ озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається незначне зростання чисельності звичайної та гуртової полівок, польових та інших видів мишей. Щільність гризунів в межах 1-3, подекуди на окремих площах багаторічних трав до 5 (Тернопільська обл.) жилих колоній на гектар. Враховуючи притаманну для гризунів здатність до масового розмноження та шкідливості, існує небезпека пошкоджень озимих зернових культур, особливо після виходу в трубку, коли гризуни з’їдають стебла і колоски.

В садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди букарка, казарка), які скрізь пошкодили 1-13% бруньок. Триває відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця), якими заселено 2-7% бруньок на 20-35% дерев. Захищають плодові насадження у фазах набрякання – розпускання бруньок дозволеними до використання інсектицидами з додаванням препаратів проти хвороб.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях на 22 квітня 2021 року, забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту посівів сільськогосподарських культур збільшилась до 29,6 тис. тонн препаратів, що становить 92% до потреби  в     І півріччі 2021 року, в тому числі – 19,1 тис. тонн гербіцидів або 93% до загальної  потреби.

В сільгосппідприємствах продовжується передпосівне протруювання насіння ранніх ярих культур для подальшої сівби.

           За даними територіальних органів всього в господарствах України фактично протруєно  74% від запланованих обсягів, або біля 346,9 тис. тонн насіння.

Продовжується фітосанітарний моніторинг посівів озимих сільськогосподарських культур, багаторічних плодових насаджень, виноградників щодо розвитку та розповсюдження шкідників і хвороб та, в разі необхідності, сільгосппідприємствами проводяться відповідні захисні заходи.

Захист садів, передусім в південних областях, проведений від шкідників на площі 28,5 тис. га, оздоровлено від хвороб – 47,1 тис. га.

Насадження винограду захищено від шкідників на площі 2,9 тис. га, від хвороб – 7,2 тис. га.

На даний час сільськогоспвиробниками проведені захисні роботи  сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб, і бурянів на площі   –  2,591 млн га, з них від бур’янів на площі – 1, 211 млн га.