Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 3 червня 2021 року

В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливу зерна шкодить комплекс комах. Повсюди продовжуєтьсярозвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки.

Відбувається відродження та незначне живлення личинок фітофага. Ним за чисельності 0,2-2 імаго, 0,5-1 яйцекладки та 0,5-2, макс. 3 (Запорізька обл..) личинки на кв.м заселено та пошкоджено 1-3% рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових на 10-85% обстежених площ. Переважають личинки І-IІ віків.

Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив 6-15, макс. 25% (Херсонська обл.) рослин озимої пшениці. Середня чисельність 1-5, макс. 9 – імаго та  4-11 екз. личинок на колос.  

Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-15% рослин.

У Житомирській, Одеській областях в крайових смугах посівів озимих культур обліковують 0,5-1 екз. на кв.м хлібних жуків. Прохолодна дощова погода  стримувала розселення та живлення шкідників. Їх активність спостерігалась тільки в окремі дні за сонячної погоди.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах домінуючою хворобою зернових колосових культур й надалі залишається борошниста роса, якою на 20-70, макс. 100% обстежених площ уражено 3-12, осередково 14-25% (Київська, Тернопільська, Херсонська, ін. обл.) рослин озимої пшениці та  4-13% рослин ярих культур, на септоріоз хворіє 3-11, макс. 13-25% (Волинська, Закарпатська, Київська,  Херсонська, Хмельницька, Черкаська обл.) рослин. На 10-39% площ 1- 5%  рослин хворіють на буру листкову іржу.

Кореневими гнилями уражено 2-6% рослин з розвитком хвороби 2%. Гельмінтоспоріозом та іншими плямистостями уражено 6-18 макс.25% (Херсонська обл.- сітчаста плямистість) рослин. На вівсі триває розвиток червоно-бурої плямистості. У посівах ячменю Львівської області виявлено розвиток летючої сажки.

Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-10% рослин. У господарствах Полтавської області на 10% обстежених площ кореневими гнилями уражено до 4% рослин.

Скрізь на 2-15% рослин гороху розвиваються бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, відмічено літ горохової плодожерки. 1-8, макс. 12% (Київська, Житомирська, Чернігівська, Хмельницька обл..) рослин уражено кореневими гнилями, аскохітозом. Осередково у Київській та Чернігівській областях від 3 до 9% рослин уражено пероноспорозом.

2-25% рослин сої пошкоджені бульбочковими довгоносиками, попелиця. У Житомирській, Полтавській, Рівненській та Чернівецькій областях 1-4% рослин сої хворіють на бактеріоз, фузаріозну кореневу гниль, септоріоз.

В посівах цукрових буряків продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний та сірий), за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м ними  пошкоджено 10-15, макс. до  33%  рослин (Київська обл., П-Хмельницький район), личинки бурякової мінуючої мухи, подекуди бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, гусениці совок. Буряковою листковою попелицею на 25-31% обстежених площ заселено 2-6% рослин. У Вінницькій, Волинській, Київській, Рівненська, Івано-Франківській, Сумській, Тернопільській та Чернігівській областях 1-5% рослин охоплено коренеїдом. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватись та шкодити геліхризова попелиця, яка на 8-23% обстежених площ за чисельності 5-10 екз. на рослину заселила 2-15% рослин. Осередково шкодять піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, підгризаючих та листогризучих совок. Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1-1 екз. на кв.м слабко пошкодив 3-13% рослин (Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська, Хмельницька, Херсонська обл.). Погодні умови сприяють розвитку переноспорозу та фомозу яким у Кіровоградській, Полтавській та Херсонській областях на 2-8% обстежених площ уражено 1-3% рослин.

Рослини ярого ріпаку пошкоджують ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник. У посівах озимого ріпаку продовжують живитися личинки капустяної стучкової галиці, прихованохоботників (стеблового капустяного та насіннєвого), де ними заселено 2-15% рослин у слабкому та середньому ступенях. Капустяною попелицею заселено 1-6% рослин. Альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом охоплено 2-10% рослин.

В посадках картоплі та інших пасльонових триває живлення імаго та відродження личинок колорадського жука. Відмічено розвиток фітофторозу та альтернаріозу. На овочевих культурах шкодять хрестоцвіті блішки, попелиці, білани, гусениці молей, личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі шкодять личинки цибулевої мухи, які пошкодили 1-10% рослин. У приватних секторах розпочалось заселення овочевих культур слимаками.

В ареалі саранових триває відродження та живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю0,3-2 екз. на кв.мживляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Запорізької,  Одеської таХерсонської областей. Дощі, подекуди зливового характеру, стримують активний розвиток комах, тому на даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами.

Триває літ метеликів листогризучих та підгризаючих совок. Прохолодна дощова погода гальмувала інтенсивність льоту імаго та формування яцепродукції у самиць. За ніч на світлопастку відловлювалося 1-3 метелика. 

В Луганській, Херсонській областях триває лялькування  гусениць та продовжується розтягнутий літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Через випадання частих і рясних опадів інтенсивність льоту незначна (1-2 екз. на феромонну пастку). За сприятливих погодних умов (відносна вологість 70%, температурні показники від +18-+30С) відкладання яєць та початок відродження гусениць варто очікувати наприкінці першої декади червня. Для обмеження шкідливості фітофага варто проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Лучний метелик. У Луганській, Одеській та Херсонській областях триває розтягнутий літ, яйцекладка   метеликів у неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, гороху, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур. Сила льоту коливається в межах 1-5екз. на 10 кроків. Волога погода, роси, опади, наявність достатньої кількості квітучої рослинності сприяють розвитку лучного метелика, але недостатній для оптимального розвитку шкідника температурний режим стримує відродження личинок.

У Волинській, Луганській та Тернопільській областях триває літ американського білого метелика (АБМ). На світло пастку за ніч улову попадало до 5-10 екземплярів. 

У плодових насадженнях Степу, Закарпатської та Чернівецької областях відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Скрізь розвиваються та шкодять листогризучі та сисні шкідники. Ними заселено та пошкоджено 2-20, макс. 32% листя. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), гусениці гронової листокрутки, розвиваються мілдью. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.