Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин (2 червня 2022 року)

За даними Держпродспоживслужби, станом на початок червня в озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебували у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна, шкодив комплекс комах.

У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжувалося відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які чисельністю 0,5-2 імаго та 0,2-1, макс. 3-5 личинок на кв.м (Миколаївська обл.) заселили та пошкодили 1-5% рослин на 10-51% обстежених площ.

Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься в першій половині червня. При пошкодженні личинками зерна в колосі погіршуються якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Тому збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць.

Переважно в крайових смугах полів тривала шкідливість хлібних жуків, які за допорогової чисельності пошкодили до 2% рослин. В ярині повсюди шкідливими залишалися п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Повсюди 2-16, макс. до 23% рослин озимих та ярих зернових колосових культур хворіли на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, подекуди кореневі гнилі, піренефороз, ринхоспоріоз, інші хвороби.

Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування дозволеними до використання фунгіцидами відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

Кукурудзу пошкоджували ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка.

В Одеській області відбувався літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1 екз. на 50 кроків у полі зору.

В подальшому, в залежності від ґрунтово-кліматичної зони, посилюватиметься інтенсивність льоту метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших товстостеблих культур.

Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) будуть температури 18-30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць – t° 25°С та вологість повітря 90-100%. Осередково в госпадарствах Полтавської області відмічено розвиток смугастого гельмінтоспоріозу.

Повсюди в посівах гороху розвивалися бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, плодожерка, трипси. Ними в межах порогової чисельності пошкоджено від 5 до 12% рослин. У Миколаївській області відмічено літ акацієвої вогнівки. У господарствах Дніпропетровської, Кіровоградської та Тернопільської областей аскохітозом уражено 1-3% рослин, іржею у Дніпропетровській обл. до 1,5% рослин. У Вінницькій та Тернопільській областях до 2% рослин охоплено кореневими гнилями. В осередках Тернопільської області на 2% рослин виявлено пероноспороз.

На 7-38% обстежених площ 2-9% рослин сої шкодили бульбочкові довгоносики, осередково піщаний мідляк, росткова муха, попелиці, подекуди розвивалися сім’ядольний бактеріоз, фузаріозна коренева гниль, осередково септоріоз. Хворобами було охоплено від 1 до 3% рослин.

У багаторічних травах (після підкосу) розвивалися та шкодили листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусениці совок і п`ядунів, осередково в південних областях – лучний метелик,Степу – сарана, інші фітофаги. Дощова і тепла погода сприяла поширенню в посівах темно-бурої плямистості, аскохітозу.

У посівах цукрових буряків тривало живлення довгоносиків (звичайного та сірого бурякового), бурякових блішок, крихітки, щитоносок в допороговій чисельності. Крайові смуги посівів буряків заселяли та пошкоджували бурякова листкова попелиця, мінуюча муха. На 1-7% рослин поширювався коренеїд.

Рослини цукрових буряків захищають від бурякової листкової попелиці, інших шкідників шляхом застосування інсектицидів згідно діючих регламентів. За співвідношення ентомофаг: попелиця – 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.

У посівах соняшнику шкодили піщаний мідляк, сірий буряковий, сірий південний та чорний довгоносики, осередково рослинами культури харчувалися личинки дротяників, польові трипси, гусениці совок, відмічалося заселення соняшника геліхризовою попелицею.

Захищають посіви соняшнику від довгоносиків, піщаного мідляка сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. В разі заселення попелицями понад 10% рослин обробляють дозволеними інсектицидами. В Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях до 3% рослин культури уражено пероноспорозом, у Тернопільській області 1% рослин уражено кореневими гнилями. 

У посівах озимого ріпаку харчувалися личинки капустяного стручкового комарика, насіннєвого прихованохоботника. На ярому ріпаку шкодили хрестоцвіті блішки, квіткоїд, попелиці. З хвороб поширювалися альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, інші.

У стручках озимого ріпаку харчувалися личинки капустяного стручкового комарика, ріпакового насіннєвого прихованохоботника, якими було заселено 2-12% рослин та пошкоджено 1-2, осередково до 6% молодих стручків.

Продовжувалося заселення посівів капустяною попелицею. Відмічалося завершення живлення стеблового капустяного прихованохоботника.

У Полтавській області до 10% рослин заселено білокрилкою. З хвороб поширення мають альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, бактеріоз,за ураження 2-15, осередково фомозом до 25% рослин (Черкаська обл.). На ярому ріпаку шкодять ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, попелиці, де ними заселено та пошкоджено 5-8% рослин. Триває літ метеликів капустяного білана.

Скрізь уплантаціях картоплі, томатів масово розвивається колорадський жук. Прояв фітофторозу, картоплі, томатів відмічається у південних областях. Рослини капусти найбільшої шкоди зазнають від капустяних совок, біланів, молі, попелиць, хрестоцвітих блішок, які виявлені повсюдно. Рослинам цибулі повсюди суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, із хвороб – пероноспороз.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових областей виявляються личинки саранових, переважно нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала) чисельністю 0,5-4 екз. на кв.м. Виплодження личинок триває та інтенсивнішає за відповідних погодних умов. Встановлено постійний систематичний контроль за розвитком та поведінкою цих небезпечних шкідників. Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса дозволеними інсектицидами.

У південних та центральних областях в агроценозах продовжується літ лучного метелика інтенсивністю 0,5-4 екз. на 10 кроків. Повсюди в посівах триває літ метеликів листогризучих (капустяна, совка-гамма, ін.), а в степових та лісостепових областях ще й підгризаючих совок (озимої, окличної), відкладання ними яєць та поодиноке відродження гусениць.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.