Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 4 березня

Повсюди агрокліматичні умови (різкі коливання температур, ущільнення снігового покриву, талі води, утворення “блюдець” в понижених місцях рельєфу, подекуди льодяної кірки) негативно вплинули на життєздатність мишоподібних гризунів. За результатами проведеного моніторингу затоплення нір гризунів становить 10-30% в понижених місцях рельєфу (Закарпатська, Київська, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська, інші обл.). Однак при цьому, на 10-60% посівів озимих зернових та ріпаку зберігається 1-3 макс. 4 (Запорізька, Херсонська обл.) жилих колоній на гектар,  в кожній з яких  2-7 жилих нір. На багаторічних травах, садах, неугіддях 1-4, осередково до 6 (Дніпропетровська, Донецька,  Херсонська обл.) жилих колоній на гектар. У Одеській області відмічається пробудження ховрахів. Чисельність складає 0,5 нір на га.

Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатимуть від погодно кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту дозволеними до використання родентицидами.

В Одеській області в посівах озимини (попередник озимий ячмінь)відмічено відновлення  живлення  личинок   хлібного  туруна.  Шкідником  заселено 2% площі, пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені.  Середня  чисельність  личинок 0,5-1,0 екз на кв.м. Личинки шкідника перебувають переважно в другому та третьому віці (15-85%), тому період пошкодження посівів триватиме. В осередках за наявності 3-4 личинок на кв.м необхідно проводити обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.

Посіви озимого ріпаку з настанням тепла осередково в Херсонській області заселяють жуки прихованохоботників.

Агрокліматичні умов звітного періоду в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 1-4% (Вінницька, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька обл.) рослин. На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби Вінницької області, в місцях пониження рельєфу рослини уражені сніговою пліснявою.

Оздоровлення рослин досягається підживленням їх мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

 Лабораторним аналізом рослин озимих пшениці, ячменю, жита, відібраних з монолітів, 3-6.02 в південних та 23.02 в центральних й західних областях, виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси (1-3, макс. 27% рослин в осередках Київської обл.), септоріозу, гельмінтоспоріозу (3%), кореневих гнилей (1-3 макс. 20% рослин в Київській обл.), інших хвороб.

За потепління через високий рівень ураженості рослин озимини можливий масовий розвиток хвороб. Тому, ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.

Лабораторною фітоекспертизою насіння ярих пшениці, ячменю, вівса, гречки, кукурудзи, гороху, сої виявлено зараженість його збудниками альтернаріозу, сепрторіозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, плісені тощо в межах 2-10%, в окремих партіях   Вінницької, Львівської, Полтавської, Рівненської областей 100%. Такий насіннєвий матеріал, за 2-3 тижні до сівби, необхідно обов’язково протруїти препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб

Повсюди державні фітосанітарні інспектори проводять обстеження зерносховищ та складських приміщень усіх форм власності на наявність комірних шкідників. Так, в окремих партіях продовольчого та фуражного зерна у  Рівненській та Черкаській областях виявлені комірні довгоносики, борошняний хрущак, кліщі, зернова міль за чисельності 1-3 макс. 7 екз. на 1 кг зерна. За виявлення зараженості зерна шкідниками проводять обов’язкове знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними фумігантами.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав.