Інформація щодо фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур в Україні на 12 травня

З підвищенням температури активізувалися клопи шкідливої черепашки, продовжується переліт їх на площі озимих зернових колосових культур, фітофаги, загалом, заселяють крайові смуги, за чисельності – 0,3-1,0 екз./м2 ( Харківська, Дніпропетровська обл.).

За сталої теплої погоди розпочнеться масовий переліт клопів на озимину та їх живлення, пізніше на ярі пшеницю і ячмінь. Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,4-1,0 екз./м2 на 2-23% площ пошкодили 1% рослин ( Одеська, Луганська, Сумська, Харківська, Волинська обл.), шкідники заляльковуються.

Триває літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної) за допорогової чисельності, – на 2-27% площ 1-10 екз./100 п.с., максимально на 45% площ 5-20 екз./100 п.с.(Кіровоградська обл.), подекуди відмічено відкладання яєць чорної пшеничної мухи, осередково у посівах озимих пшениці та ячменю відмічено початок відродження личинок мух (Луганська, Одеська обл.).

Продовжують живиться хлібні блішки, на озимині заселено 1-10% рослин на 30-100% площ, триває переселення їх на ярину – заселено 1-12% рослин на 2-30% площ, максимально 1-4% рослин на 48 і 100% площ ( Тернопільська і Харківська обл.), більшої шкоди фітофаги завдають за посушливої жаркої погоди.

Злакові попелиці шкодять повсюдно – заселено 1-7% рослин на 5-20% площ, масового розвитку та відчутної шкоди завдаватимуть за теплої вологої погоди.

Триває живлення, парування та розпочалось відкладання яєць червоногрудої п’явиці, фітофаги пошкодили 1-6% рослин на 4- 28% площ озимини, максимально на 43% площ ( Дніпропетровська, Харківська обл.), на ярому ячмені заселили 1-2% рослин на 2-30% площ ( Одеська, Херсонська, Вінницька, Тернопільська, Чернігівська, Закарпатська обл.), більш відчутно шкодитимуть у посівах ярої пшениці, ячменю і вівса за низької зволоженості ґрунту.

Цикадок виявляють на 8-35% площ, за чисельності 2-12 екз./100п.с., заселено 0,5-4% рослин (центральні області). За встановлення теплої погоди шкідливість їх збільшуватиметься.

Триває літ чорного пильщика, яким заселено 5% площі крайових смуг посівів за чисельності 2-3 екз. /100 п.с. (Одеська, Вінницька обл.).

Подекуди у посівах озимини відмічено розвиток злакової листовійки, чисельність якої по краях полів складає 0,3-3,0 екз./м 2 (гусениці 2-3 вік) на 7 % обстежених площ, пошкоджено до 3% рослин у слабкому ступені (Херсонська обл.).

Триває вихід жуків піщаного мідляка на поверхню грунту та заселення ним посівів.

Для стримування заселення посівів хлібними клопами слід проводити обприскування крайових смуг шириною до 150 м, а за необхідності – й всього поля (у фазу виходу рослин у трубку, за чисельності дорослих клопів 2-4 екз./м2 ), проти хлібної блішки – за наявності 30- 50 жуків, п’явиці – 10-30 жуків/ м2 .

Випадання дощів, підвищена вологість повітря сприяли розвитку хвороб. Борошнистою росою, септоріозом повсюдно уражено від 2 до 12% рослин на 5-40% площ, найбільше хвороби поширились у Кіровоградській, Чернівецькій областях – на 34 і 40% площ борошнистою росою уражено 10% рослин, септоріозом 5-9% рослин на 40 і 80-92% площ у Кіровоградській і Харківській, Львівській областях. Гельмінтоспоріозом уражено від 3 до 12% рослин.

Плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями уражено 1-7% рослин. За помірно теплої, вологої погоди залишається загроза поширення та розвитку хвороб, насамперед у загущених посівах.

Для запобігання поширення: борошнистої роси, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріознихі плямистостей та ринхоспоріозу (за інтенсивності ураження 1 %); септоріозу листя та піренофорозу (ураження 3-5%), церкоспорельозу (у разі появи хвороби, за умов достатнього зволоження); хвороб колосся (фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз) (за умов теплої вологої погоди з частими дощами і тривалими росами) слід проводити оздоровлення рослин спектром препаратів захисної дії.

У посівах озимого ріпаку продовжують шкодити хрестоцвітні блішки, які заселяють 2-12% рослин на 7-10% площ, максимального поширення шкідник набув у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській, Київській, Вінницькій областях — на 67-100% площ заселено 3-25% рослин.

Ріпаковий квіткоїд повсюдно заселяє 1-10% рослин за чисельності 0,5-1 екз./рослину, максимально до 2-4 екз./рослину (Черкаська, Вінницька, Тернопільська, Волинська обл.) на 7-25% площ, у Херсонській, Вінницькій, Тернопільській області на 34-56% площ. (ЕПШ для ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів 1,0 особина/рослину, в період збільшення бутонів (два тижні перед цвітінням) 2,0-3,0 екз./рослину).

Прихованохоботники (стебловий капустяний, насіннєвий) заселяють 2-12% рослин на 3-30% площ (більше центральні області), максимально на 43-100% площ (Дніпропетровська, Вінницька, Київська, Чернівецька обл.) за чисельності 0,3-3,0 екз./рослину (ЕПШ наприкінці бутонізації 5,0-6,0 особин/рослину).

Піщаного мідляка виявляють у Одеській, Херсонській, Миколаївській, Луганській області, ріпакового листоїда у Кіровоградській області, де на 4% площ пошкоджено до 7% рослин за чисельності 0,8-2 екз./м2 ; ріпакового пильщика на 6% площ за чисельності імаго 2-3 екз./100п.с. Оленкою волохатою заселено 4% площі, пошкоджено 1-5% рослин (Одеська, Херсонська, Київська обл.).

Хворобами: пероноспорозом уражено 1-10% рослин на 3-33% площ, альтернаріозом – 1-6% рослин на 4-25% площ, фомозом – 1-10% рослин на 3-12% площ, максимально – 4% рослин на 43% площ (Вінницька обл.), бактеріозом кореню уражено 0,5-6% рослин на 5- 23% площ ( загалом центральні і західні області).

Для ефективного регулювання чисельності шкідників у посівах ріпаку обробку проти квіткоїда проводять за чисельності шкідника 5-6 жуків/рослину в період кінець бутонізації – початок цвітіння.

Для стримування чисельності ріпакового листоїда за масової появи жуків та личинок застосовують обприскування інсектицидами (ЕПШ 3,0 екз./м2 ).

Посіви проти стеблового капустяного прихованохоботника обробляють за чисельності шкідника 1-2 жуки/40 рослин, за температури повітря понад 120С, або 4-6 жуків/пастку (жовту посудину) на краю поля за добу.

На сходах соняшнику виявляють південного сірого довгоносика, сірого бурякового довгоносика, піщаного мідляка.

Піщаним мідляком осередково пошкоджено – 1-10% рослин у слабкому ступені за чисельності 0,3-1,5 екз/м2 , максимально 3- 4,0 екз./м2 на 5-10% площ (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Луганська, Вінницька обл.).

Південним сірим довгоносиком заселено 4% площі за чисельності 0,3 -1 екз./м2 , пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені (Одеська обл.).

Сходи цукрового буряку продовжують заселяти бурякові блішки, бурякова крихітка – 3-8% рослин, бурякові сірий і звичайний довгоносики – крайові смуги за чисельності 0,1-1,0 екз./м2 , максимально, по краю поля, до 3,0 екз./м2 (Вінницька, Київська, Волинська, Житомирська, Чернігівська обл.).

Для захисту сходів цукрового буряку проводять обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків ловильними канавками та колодязями в них через кожні 5-10 метрів із систематичними обприскуваннями проти шкідників у фазу ІІ-ІІІ пар справжніх листків за чисельності: звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3; сірого бурякового довгоносика – 0,2-0,5; чорного довгоносика – 0,3; блішок – 3-7; щитоносок – 0,7-1,2 екз./м2 ; крихітки – 1,5- 2,5 екз./дм3 ґрунту; попелиці за заселення до 10% рослин; мухи – 30% рослин і личинок 3-5 екз./рослину.

Для стримування розвитку коренеїду проводять боронування, або рихлення міжрядь від ущільнення ґрунту. У багаторічних травах продовжується шкідливість бульбочкових і люцернового довгоносиків. Відмічено початок заселення багаторічних трав клопами-сліпняками.

У посівах гороху триває розвиток бульбочкових довгоносиків, які заселили 1-5% рослин за чисельності 1-5 екз./м² на 8-20% обстежених площ (Одеська, Миколаївська, Сумська, Київська, Івано-Франківська, Чернігівська обл.).

Піщаний мідляк за чисельності 0,8-4 екз./м² заселив від 7% до 100%площ площ гороху ( Одеська, Миколаївська, Луганська, Харківська обл.).

Багатоїдні шкідники. Чисельність дротяників, несправжніх дротяників, травневих хрущів, піщаного мідляка, гусениць підгризаючих совок на озимих культурах залишається на рівні 0,5-1,0 екз./м2 , максимально до 2-3 екз./м2 .

Ймовірність осередкових відчутних пошкоджень озимих і ярих зернових та сходів просапних культур цими шкідниками залишається. (ЕПШ на просапних 3,0 екз./м 2 ). Відмічено поодинокий літ совки гамми (Херсонська, Луганська обл.).

Триває заляльковування гусениць озимої совки.

Найближчим часом у південних областях очікується відродження личинок саранових у місцях резервації (неорні землі, балки, толоки). Відмічено початок льоту американського білого метелика (Тернопільська обл.).

В садах шкодить Оленка волохата (Сумська обл.).

За помірного зволоження в травні-липні велика загроза існує як від покоління, що перезимувало, так і від літнього покоління лучного метелика.

Осередкове підвищення чисельності італійського пруса можливе в Степу і східному Лісостепу.

Залишається й загроза підвищення чисельності перелітної азіатської сарани у місцях, де її виявляли у попередні роки та формування нових осередків розмноження, що потребує постійного моніторингу місцевих популяцій цього шкідника в південному регіоні.

Небезпечним є й можливе утворення осередків високої шкідливості дротяників у західних та північних областях на просапних, овочевих та інших культурах, за достатнього зволоження орного шару. Шкідник відчутно може шкодити на півдні степової зони, небезпечний для сходів просапних і розсади овочевих культур навесні та на початку літа. Д

ля запобігання спалахів чисельності саранових (своєчасного виявлення і знищення осередків з високою чисельністю сарани) постійно проводять обстеження (у період відродження личинок) стацій-резерваторів саранових: неорні землі (перелоги та узбіччя з полином і споришем); залежні землі (слабозадернені з ксерофільним різнотрав’ям); ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів), посіви багаторічних трав, пасовища та вигони з дикою рослинністю; галявини та узлісся лісових насаджень, а також стації, де в липні-серпні минулого року реєструвалась висока чисельність шкідників.

Для зниження чисельності лялечок совок проводять міжрядну обробку просапних культур.

Для попередження спалахів чисельності лучного метелика проводять знищення бур’янів на посівах та навколо них. Обприскування найдоцільніше проводити проти гусениць І-III віків, за чисельності 4-5 екз./м2 : у посівах цукрових, столових, кормових буряків у фазі 2-10 справжніх листки, у другій половині вегетації за чисельності 5-20 екз./м2 ; на соняшнику – 8-10 екз./м2 у фазі 4-6 листки і 20 екз./м2 у фазі формування корзинок; на овочевих за чисельності 8-10 екз./м2 у першому поколінні і 12-16 екз./м2 у другому.

В період відкладання яєць можливі випуски трихограми. В плодових насадженнях продовжується шкідливість садових довгоносиків, медяниці, попелиці, оленки волохатої.

Набувають поширення борошниста роса, парша яблуні, кучерявість листків персика. Погодні умови – тривале зволоження сприяли значному поширенню моніліозу кісточкових.

Для запобігання спалахів чисельності попелиць необхідно провести перше обприскування в період «відокремлення бруньок» (за заселення більше 15-20% бруньок), друге – після цвітіння.

Для стримування шкідливості медяниць, особливо в західних та північних областях Лісостепу, необхідно провести обприскування в період, коли листоблішки відродилися і живляться відкрито, до занурювання в бруньки та бутони (фаза «висування бутонів»).

Для знищення личинок садових кліщів, що виходять з яєць, які перезимували, та самиць, що виходять з місць зимівлі, проводять обприскування в період «розпускання бруньок-початок цвітіння».

Інститут захисту рослин НААН